Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості
View/ Open
Date
2020Author
Матохнюк, Людмила Олександрівна
Максименко, Юрій Борисович
Metadata
Show full item recordAbstract
Аналіз наукової літератури, узагальнення відомостей про інформаційну компетентність особистості дає підґрунтя визначити її як спрямованість особистості на забезпечення ефективності життєдіяльності в інформаційному суспільстві, яка являє собою інтегральну якість особистості, цілісну, динамічну систему особистісних здатностей, які дозволяють свідомо і творчо визначати та здійснювати свою професійну діяльність. На основі аналізу наукової літератури, даних експертів та з урахуванням ідеї компонентного складу інформаційної компетентності (Н. Баловсяк, А. Хуторський, І. Кисла, Р. Павлюк та ін.) визначено дев’ятнадцять біполярних показників інформаційної компетентності особистості. Встановлено, що сукупність їх типових характеристик відображають рівень прояву компонентів у конкретної людини, що дозволяє визначити загальний рівень інформаційної компетентності особистості. Кластерний аналіз дозволив згрупувати показники у компонентний склад інформаційної компетентності особистості, який охоплює мотивацію, спрямованість дій, суб’єктивну, особистісну, групову та ділову спрямованість, проектно-поведінковий, емоційно-вольовий компоненти, здатності особистості, життєві цінності, комунікативність, професійно важливі якості, еко- та правову культуру. Відповідні компоненти об’єднано у блоки: мотиваційно-спонукальний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-ціннісний, змістовний. Ці компоненти тісно взаємопов'язані між собою і в сукупності забезпечують виконання особистістю своїх функцій: мотиваційно-спрямувальної; когнітивно-сприймаючої; комунікативної; нормативно-розвивальної; операційно-орієнтаційної. Вони визначають траєкторію шляху становлення особистості з урахуванням розвитку її якостей, професійного самовизначення, мотиваційної сфери, спонукань, усвідомлення суті життя тощо. Встановлено, що наявність рефлексії передбачає уміння аналізувати, усвідомлювати свої властивості, особистісні якості, пізнавати себе, корегувати свою поведінку та спосіб свого життя (М. Дьяченко, Л. Кандибович та ін.). Ураховуючи результати дослідження В. Роменця, А Фурмана, вважаємо, що рефлексія – це явище післядії, у якій виражається сутність діяння. Здатність людини до рефлексії поєднує особливості поведінки та її уміння управляти своїми вчинками, а у міжособистісних стосунках підтримує моральність поведінки. З використанням системно-структурного підходу, що враховує складність цілісної особистості як сукупності взаємозалежних підструктур (С. Максименко та ін.), установки особистості, її ставлення, ціннісні орієнтації, комунікативні властивості (О. Вакуленко та ін.), запропоновано структурно-функціональну модель інформаційної компетентності особистості.