Праксеологічний підхід до формування еколого-професійної культури вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти
Abstract
У статті йдеться про праксеологічний
підхід до формування еколого-професійної
культури педагога як інтеграції знань, переконань, соціальних почуттів і практичних
навичок діяльності в природі. Підкреслюється думка про те, що в епоху гострих екологічних викликів саме праксеологічний підхід
до фахової підготовки вчителя набуває особливої актуальності, адже він спирається
на загальні принципи організації практичної
діяльності педагога щодо впровадження
ідей сталого розвитку в освітню практику.
Праксеологічна спрямованість післядипломної освіти вчителя поки що не знайшла
належного відображення в наукових дослідженнях, а також у проблематиці організації
освітнього процесу закладів післядипломної
педагогічної освіти. На думку автора, праксеологічний підхід до формування екологопрофесійної культури вчителів у системі
післядипломної педагогічної освіти може
бути реалізований на основі методики,
яка передбачає низку етапів роботи з учителями під час фахової перепідготовки.
Зокрема, це рефлексія вчителем власних
екологічних установок діяльності, а також
рефлексія змісту і результативності еколого-виховної роботи з учнями. Великого
значення набуває моделювання педагогами
методів і форм виховного впливу на ціннісне
ставлення учнів до природи на засадах ідей
сталого розвитку. Методика обов’язково
передбачає також проєктування практикоорієнтованих способів організації вчителем
власної екологозбережувальної діяльності в
територіальній громаді.
У статті презентовано досвід екологовиховної роботи вчителів Вінниччини з
учнями загальноосвітніх шкіл. Стверджується думка про те, що готовність педагогів до впровадження ідей сталого розвитку
в освітній процес підвищується внаслідок
системної взаємодії установок на екологічну
та естетичну діяльність школярів. Це суголосно суспільним очікуванням у тому, що успіх
соціально-економічного розвитку має вимірюватися не лише економічним складником, а й
духовними цінностями, які через освіту впливають на сталий розвиток країни.