Цифрові технології в психологічній науці та освіті
Abstract
У тезах здійснено комплексний аналіз цифрових технологій у психологічній науці та освіті, що
формують нову парадигму емпіричного дослідження, професійної підготовки та епістемології психологічного
знання. Розглянуто трансформацію методів збору даних завдяки пасивним цифровим слідам, високочастотній
поведінковій аналітиці, мультимодальним нейро- та біометричним сенсорам, алгоритмічним моделям
машинного навчання та симуляційним VR/AR-середовищам. Показано, що цифрові технології забезпечують
перехід від декларативних і статичних конструктів до динамічних, мережевих і даніцентричних моделей
психічних процесів, відкриваючи можливість дослідження поведінки у природних умовах з високою часовою
роздільністю. У межах психологічної освіти описано зміни, пов’язані з інтерактивними платформами,
адаптивними навчальними системами, віртуальними лабораторіями, AI-керованими симуляторами та
інтеграцією реальних даних у навчальні курси. Особливу увагу приділено етичним викликам цифровізації:
валідності алгоритмічного аналізу, прозорості моделей, ризикам технологічних упереджень та необхідності
формування у студентів цифрової методологічної грамотності.

