Цифрові технології в психологічній науці та освіті

Abstract

У тезах здійснено комплексний аналіз цифрових технологій у психологічній науці та освіті, що формують нову парадигму емпіричного дослідження, професійної підготовки та епістемології психологічного знання. Розглянуто трансформацію методів збору даних завдяки пасивним цифровим слідам, високочастотній поведінковій аналітиці, мультимодальним нейро- та біометричним сенсорам, алгоритмічним моделям машинного навчання та симуляційним VR/AR-середовищам. Показано, що цифрові технології забезпечують перехід від декларативних і статичних конструктів до динамічних, мережевих і даніцентричних моделей психічних процесів, відкриваючи можливість дослідження поведінки у природних умовах з високою часовою роздільністю. У межах психологічної освіти описано зміни, пов’язані з інтерактивними платформами, адаптивними навчальними системами, віртуальними лабораторіями, AI-керованими симуляторами та інтеграцією реальних даних у навчальні курси. Особливу увагу приділено етичним викликам цифровізації: валідності алгоритмічного аналізу, прозорості моделей, ризикам технологічних упереджень та необхідності формування у студентів цифрової методологічної грамотності.