ОПТИМІЗАЦІЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЗГАРСЬКОЇ СПОЛУЧНОЇ ТЕРИТОРІЇ В СТРУКТУРІ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ
Abstract
Збереження і відновлення біотичного та
ландшафтного різноманіття є неможливим без науково-методичного
обґрунтування необхідності створення структурних елементів екологічної
мережі. Вона має забезпечити реальну охорону рідкісних видів рослин і
грибів, тварин, екосистем, ландшафтних комплексів чи їх компонентів.
Успішність її формування і реалізації відбується ефективним
функціонуванням структурних елементів, зокрема сполучних територій
(екологічних коридорів). В основі реалізації регіональної екомережі має бути
оптимізація землекористування екологічних коридорів, яка є ефективним
заходом охорони НПС та збалансованого природокористування в межах
Вінницької області.
Екокоридори, які об’єднують ключові території, мають виконувати роль
банку генофонду рослинного і тваринного світу, збереження унікального і
репрезентативного ландшафтного різноманіття, але вони створюються,
насамперед, на антропогенно трансформованих територіях, що не
вирізняється багатством БР. Тому в межах ЕК будь якого рівня необхідно
провести оптимізацію землекористування. Унікальність, різноманітність,
неповторність, контрастність, оригінальність, індивідуальність, багатство –
ось ціла низка визначень, що характеризують Згарську сполучну територію в
структурі РЕМ Східного Поділля, площею 30163 га. Вона має стати
полігоном для здійснення наукового моніторингу біорізноманіття.
Спостереження за її станом дасть можливість проводити аналіз змін як
природного, так і антропогенного характеру, оперативно здійснювати
прогнозування лише на основі оптимізації землекористування [32].
В Україні набули розвитку науково-методичні і практичні принципи та
підходи, що стосуються дослідження сполучних територій національного
рівня. Однак, зовсім мало приділяється уваги сполучним територіям
регіонального рівня. Враховуючи те, що в Україні посилилась робота з
реалізації ЕМ та її інтеграція в загальноєвропейську ЕМ, виникає
необхідність дослідження ЕК регіонально рівня, відповідно до міжнародних
підходів. Подальше проєктування, створення та реалізація екологічної мережі
повинна відбуватись лише на основі оптимізації землекористування
сполучних територій регіонального рівня.

