ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
Abstract
Збереження біотичного і ландшафтного
різноманіття неможливе без ґрунтовного науково-методичного
обґрунтування потреби формування розгалуженої мережі нових заповідних
територій. Ефективність процесу їх створення значною мірою визначається
функціонуванням Екологічної і Смарагдової мереж, покликаних забезпечити
дієву охорону рідкісних і зникаючих видів рослин, грибів і тварин, їхніх
генофондів, природних екосистем, ландшафтних комплексів та окремих їх
складових. Ключовим елементом реалізації екологічної мережі Східно-
Подільського регіону має виступати природно-заповідний фонд, оптимізація
якого шляхом створення нових природоохоронних об’єктів є одним із
найбільш результативних заходів збереження компонентів довкілля та
поліпшення екологічного стану території.
Заповідні території виконують функцію своєрідного резервуару
генофонду флори і фауни, оскільки вони, як правило, формуються на
ділянках із високим рівнем видового багатства та різноманіття. Такі об’єкти
територіальних громад Східного Поділля вирізняються репрезентативністю,
унікальністю, різноманітністю, неповторністю, контрастністю,
оригінальністю, атрактивністю, індивідуальністю, дефіцитністю і природним
багатством. Водночас вони слугують важливими науковими полігонами для
проведення моніторингових досліджень рослинного і тваринного світу та
інших складових навколишнього середовища. Систематичні спостереження
за їхнім станом дають змогу аналізувати динаміку природних і
антропогенних змін, здійснювати своєчасне прогнозування, удосконалювати
структуру природно-заповідного фонду та впроваджувати принципи
збалансованого природокористування в межах регіону.
Станом на 1 січня 2025 року в межах регіону функціонувало 433 об’єкти
природно-заповідного фонду, з яких 43 мали загальнодержавне значення (у
тому числі 1 національний природний парк), а 390 – місцеве значення (серед
них 4 регіональні ландшафтні парки). Загальна площа заповідних територій
4
становила 66 741,1437 га, що відповідає лише 2,2698 % площі регіону і
майже у десять разів поступається науково обґрунтованим рекомендованим
показникам [57]. Водночас чинним законодавством України задекларовано
стратегічну мету збільшення частки природно-заповідного фонду до 15 % до
2030 року. З огляду на активізацію процесів формування національної
екологічної мережі, її інтеграцію до загальноєвропейської екомережі, а також
розбудову Смарагдової мережі [48], актуалізується потреба створення нових
заповідних об’єктів відповідно до міжнародних природоохоронних
стандартів. Процеси проєктування, організації і розширення
природоохоронних територій повинні здійснюватися виключно на основі
всебічного наукового обґрунтування.

