ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

Abstract

Збереження біотичного і ландшафтного різноманіття неможливе без ґрунтовного науково-методичного обґрунтування потреби формування розгалуженої мережі нових заповідних територій. Ефективність процесу їх створення значною мірою визначається функціонуванням Екологічної і Смарагдової мереж, покликаних забезпечити дієву охорону рідкісних і зникаючих видів рослин, грибів і тварин, їхніх генофондів, природних екосистем, ландшафтних комплексів та окремих їх

складових. Ключовим елементом реалізації екологічної мережі Східно- Подільського регіону має виступати природно-заповідний фонд, оптимізація

якого шляхом створення нових природоохоронних об’єктів є одним із найбільш результативних заходів збереження компонентів довкілля та поліпшення екологічного стану території. Заповідні території виконують функцію своєрідного резервуару генофонду флори і фауни, оскільки вони, як правило, формуються на ділянках із високим рівнем видового багатства та різноманіття. Такі об’єкти територіальних громад Східного Поділля вирізняються репрезентативністю, унікальністю, різноманітністю, неповторністю, контрастністю, оригінальністю, атрактивністю, індивідуальністю, дефіцитністю і природним багатством. Водночас вони слугують важливими науковими полігонами для проведення моніторингових досліджень рослинного і тваринного світу та інших складових навколишнього середовища. Систематичні спостереження за їхнім станом дають змогу аналізувати динаміку природних і антропогенних змін, здійснювати своєчасне прогнозування, удосконалювати структуру природно-заповідного фонду та впроваджувати принципи збалансованого природокористування в межах регіону. Станом на 1 січня 2025 року в межах регіону функціонувало 433 об’єкти природно-заповідного фонду, з яких 43 мали загальнодержавне значення (у тому числі 1 національний природний парк), а 390 – місцеве значення (серед них 4 регіональні ландшафтні парки). Загальна площа заповідних територій

4 становила 66 741,1437 га, що відповідає лише 2,2698 % площі регіону і майже у десять разів поступається науково обґрунтованим рекомендованим показникам [57]. Водночас чинним законодавством України задекларовано стратегічну мету збільшення частки природно-заповідного фонду до 15 % до 2030 року. З огляду на активізацію процесів формування національної екологічної мережі, її інтеграцію до загальноєвропейської екомережі, а також розбудову Смарагдової мережі [48], актуалізується потреба створення нових заповідних об’єктів відповідно до міжнародних природоохоронних стандартів. Процеси проєктування, організації і розширення природоохоронних територій повинні здійснюватися виключно на основі всебічного наукового обґрунтування.