ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ ССАВЦІВ В УМОВАХ ДІЇ ОТРУТИ VIPERA BERUS BERUS ТА VIPERA BERUS NIKOLSKII
View/ Open
Date
2023Author
Мудрак, Олександр
Маєвський, Олександр
Парфенюк, Алла
Ткач, Євгенія
Тертична, Ольга
Metadata
Show full item recordAbstract
Вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути плазунів мають значний вплив на утворення і перебіг різних форм зв’язків у екосистемах. Вона є важливим біотичним чинником
середовища та виконує декілька екологічних функцій. Вченими встановлено, що найкраще вивченими отруйними тваринами є змії, де з понад 3800 різних видів яких дуже отруйними є лише певна кількість. Родина Гадюкові (Viperidae) нараховує 101 вид отруйних змій. В Європі Vipera ammodytes, Vipera aspis, Vipera berus, Vipera latastei, Vipera seoanei та Vipera
ursinii є найнебезпечнішими видами, їхні укуси викликають важкі отруєння. В Україні рід Vipera представлений гадюкою
степовою (Vipera renardi (Cristoph, 1861)) та двома підвидами гадюки звичайної (Vipera berus (Linnaeus, 1758)) – Vipera
berus berus і гадюкою Нікольського (Vipera berus nikolskii, Vedmederja Grubant et Rudaeva, 1986). Тому вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути гадюки звичайної і гадюки Нікольського
в межах нашої країни є складним і багатогранним процесом, що охоплює різні наукові напрями. Наразі залишаються
відкритими механізми ураження різних органів і систем тварин і людини під дією специфічних компонентів їх токсинів. Тому дослідження механізмів дії отрути гадюк, а також розробка i впровадження комплексу заходів щодо зменшення
негативного впливу їхньої отрути на організм ссавців залишаються актуальними. Мета дослідження – виявити ознаки
ураження тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus) і Нікольського (Vipera berus nikolskii).
Експеримент проводили на 20 білих щурах-самцях. Під час дослідження щурів їх розділили на дві групи – контрольну i
дослідну. Отруєння моделювали введенням отрути гадюки звичайної і Нікольського щурам дослідної групи внутрішньочеревно в дозі ЕД50 0,972 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували на світловому мікроскопі SEO SCAN, обробку знімків
проводили за допомогою камери Vision CCD з наявною системою виведення зображень на монітор комп’ютера. У ході
дослідження встановлено, що важка інтоксикація організму отрутою Vipera berus berus і Vipera berus nikolskii викликає
обширні деструктивно-дистрофічні зміни у стінці порожнього кишечника, поряд зі значними стромально-судинними
порушеннями. Отруйні гемотоксини підвищують проникність судинної стінки, змінюючи процеси внутрішньосудинного
згортання крові, що призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (синдром ДВС) і незворотної
дегенерації структур тонкої кишки в експерименті