ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕННЯ ГОМЕОСТАЗУ ОРГАНІЗМУ ССАВЦІВ В УМОВАХ ДІЇ ОТРУТИ VIPERA BERUS BERUS ТА VIPERA BERUS NIKOLSKII
Переглянути
Дата
2023Автор
Мудрак, Олександр
Маєвський, Олександр
Парфенюк, Алла
Ткач, Євгенія
Тертична, Ольга
Metadata
Показати повний опис матеріалуКороткий опис(реферат)
Вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути плазунів мають значний вплив на утворення і перебіг різних форм зв’язків у екосистемах. Вона є важливим біотичним чинником
середовища та виконує декілька екологічних функцій. Вченими встановлено, що найкраще вивченими отруйними тваринами є змії, де з понад 3800 різних видів яких дуже отруйними є лише певна кількість. Родина Гадюкові (Viperidae) нараховує 101 вид отруйних змій. В Європі Vipera ammodytes, Vipera aspis, Vipera berus, Vipera latastei, Vipera seoanei та Vipera
ursinii є найнебезпечнішими видами, їхні укуси викликають важкі отруєння. В Україні рід Vipera представлений гадюкою
степовою (Vipera renardi (Cristoph, 1861)) та двома підвидами гадюки звичайної (Vipera berus (Linnaeus, 1758)) – Vipera
berus berus і гадюкою Нікольського (Vipera berus nikolskii, Vedmederja Grubant et Rudaeva, 1986). Тому вивчення еколого-біологічних аспектів порушення гомеостазу організму ссавців в умовах дії отрути гадюки звичайної і гадюки Нікольського
в межах нашої країни є складним і багатогранним процесом, що охоплює різні наукові напрями. Наразі залишаються
відкритими механізми ураження різних органів і систем тварин і людини під дією специфічних компонентів їх токсинів. Тому дослідження механізмів дії отрути гадюк, а також розробка i впровадження комплексу заходів щодо зменшення
негативного впливу їхньої отрути на організм ссавців залишаються актуальними. Мета дослідження – виявити ознаки
ураження тонкої кишки щурів за умов дії отрути гадюки звичайної (Vipera berus) і Нікольського (Vipera berus nikolskii).
Експеримент проводили на 20 білих щурах-самцях. Під час дослідження щурів їх розділили на дві групи – контрольну i
дослідну. Отруєння моделювали введенням отрути гадюки звичайної і Нікольського щурам дослідної групи внутрішньочеревно в дозі ЕД50 0,972 мкг/г. Гістологічні препарати досліджували на світловому мікроскопі SEO SCAN, обробку знімків
проводили за допомогою камери Vision CCD з наявною системою виведення зображень на монітор комп’ютера. У ході
дослідження встановлено, що важка інтоксикація організму отрутою Vipera berus berus і Vipera berus nikolskii викликає
обширні деструктивно-дистрофічні зміни у стінці порожнього кишечника, поряд зі значними стромально-судинними
порушеннями. Отруйні гемотоксини підвищують проникність судинної стінки, змінюючи процеси внутрішньосудинного
згортання крові, що призводить до дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (синдром ДВС) і незворотної
дегенерації структур тонкої кишки в експерименті