АРХІТЕКТУРА ЯК ЕКОЛОГО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН: ЕКОФІЛЬНИЙ І ОСВІТНІЙ АСПЕКТИ

Abstract

В статті на основі використання еколого-антропологічного, культурологічного, екзистенційного підходів репрезентуються шляхи застосування уявлень, знань, образів, форм, естетичних концептів і зразків та космогонічних й етичних ідей, які наявні в архітектурній традиції та культурній антропології, що характерні для розвитку екофільних тенденцій свідомості. Вказані екофільні тенденції свідомості представляються як антропопсихологічні, екзистенційно-ціннісні й культурологічні передумови формування екологічної свідомості та екологічної етики. Застосовуються архітектурно-естетичні системи стилю бароко, української народної архітектури та архітекторів А. Гауді і Ф. Райха.