ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Abstract

Анотація. В статті проаналізовано та розкрито значення освіти як державної, суспільної, особистісної цінності для розвитку соціуму, як основи соціально-економічного, духовно-культурного, політичного розвитку суспільства та інтеграції його в європейську та світову спільноту. Узагальнено поняття державного управління освітою як вид професійної діяльності, спрямованої на створення умов (організаційних, кадрових, матеріальнофінансових, правових) життєдіяльності, функціонування, розвитку, удосконалення навчального закладу, удосконалення системи національної освіти для досягнення поставленої мети. Встановлено, що система національної освіти незалежної України є цілісною єдністю державних, комунальних, приватних, корпоративних навчально-виховних закладів різних спрямувань та рівнів акредитації. Проаналізовано суттєві відмінності в державному управлінні системою освіти в радянські часи та в незалежній Україні. Розкрито зміст і значення концептуальних принципів державного управління системоюнаціональної освіти України: принцип державності, науковості, прогностичного планування діяльності органів державного управління і закладів освіти, демократизації, компетентності та професіоналізму управлінців освітянською сферою діяльності та оптимізації. Окреслено стратегічні завдання нової структурної організації «Українська Академія державного управління при Президентові України (УАДУ )». Визначено структурні компоненти та рівні державно-громадської моделі управління системою національної освіти: а) парламентсько-президентський; б) урядово-центральний; в) регіональний рівень (обласні, міські, районні відділи освіти); г) рівень безпосереднього управління закладами освіти та виокремлено: повноваження державних управлінців різних рівнів; основні принципи, провідні напрямки розвитку системи національної освіти в Україні. Доведено, що оптимальним результатом діяльності державних управлінців парламентсько-президентського та урядовоцентрального рівнів є створення Нової української школи. Обґрунтовано основні принципи стратегії і тактики реалізації освітніх і управлінських новацій; узагальнено суттєві зміни в системі національної освіти, детерміновані створенням проєкту Нової української школи (05-27.09.2017р.), котра працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої є спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, та розробкою Державного стандарту (21.08.2018р.) навчання за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти та ступеневого статусу школи : початкова школа І ступеня - початок занять з 1 вересня 2018 року; гімназія - навчальний заклад ІІ ступеня, котрий забезпечує базову середню освіту - початок навчання з 1 вересня 2022 року; ліцей - навчальний заклад ІІІ ступеня, котрий забезпечує профільну середню освіту - початок навчання з 1 вересня 2027 року. Систематизовано спектр основних компетентностей освіченої особистості, визначений в законодавчих документах освітньої галузі з метою розвитку особистості, суспільства на основі наукових знань, а саме: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність;компетентності у галузі природничих наук, техніки та технології; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікативна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські, соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.