Психолого-педагогічні особливості формування у дошкільників гуманістичного світогляду в процесі взаємодії з природою
Короткий опис(реферат)
Статтю присвячено проблемі гуманізації виховання дітей дошкільного
віку. Вихідною дослідницькою позицією є визнання вираженого
зв’язку між гуманізмом і ставленням дитини до природи. Гуманізм як
особистісна риса може бути сформований лише у процесі адекватно
організованої взаємодії дитини з довкіллям. Гуманістичний світогляд
у статті презентовано як систему знань і переконань, які зумовлюють
народження та реалізацію індивідом вчинкових програм на засадах
глибокої людяності, тобто на основі усвідомлення цінності життя як
феномена земного буття.
У статті презентовано результати теоретичного та емпіричного
дослідження типів ставлення дошкільників до природи в контексті
формування у них гуманістичного світогляду. З’ясовано домінуючі
мотиви у структурі ставлення дошкільників до природи. Узагальнено
результати спостережень за безпосередньою поведінкою дітей у природі.
Аналізовано дитяча творчість, а також зміст і характер діяльності
дошкільників у природі. Як результат, виокремлено і охарактеризовано
такі типи ставлення дітей до природи, як прагматичний, дослідницький,
художній, а також декілька змішаних типів оцінних і поведінкових
реакцій дошкільників на естетичну виразність довкілля.
Кількісне співвідношення типів ставлення дітей до природи
в експериментальній групі засвідчило його багатовекторність із великою
часткою утилітарно-пізнавальних мотивів. Зроблено висновок про те,
що дошкільна педагогіка повинна системно турбуватися про належну
аксіологічну культуру ставлення дітей до природи і не нехтувати таким
впливовим чинником гуманізації свідомості дітей, як формування
естетичного ставлення до світу. Відчуття естетичної виразності
природи, народження потреби милосердно її оберігати можуть стати
надійним регулятором дитячих поведінкових програм, сформованих
на гуманістичних засадах.