Психологічні особливості прояву тривожності у підлітковому віці

Abstract

У статті авторами розглядаються психологічні особливості прояву тривожності у підлітковому віці. За результатами досліджень було виявлено домінування високого та підвищеного рівня тривожності підлітків. Тривожність становить собою фактор, який визначає поведінку людини в конкретних ситуаціях та загалом. Встановлено, що підліткова тривожність часто маскується під поведінкові прояви інших проблем, таких як агресивність, залежність і схильність до підпорядкування, облудність, лінощі як результат «вивченої безпорадності», помилкова гіперактивність, відхід у хворобу та інше. Порівнюючи результати за класами, виявлено, що досліджувані під час перебування в одному навчальному закладі, але у різних колективах однолітків, схильні переживати тривожність різного рівня інтенсивності. Реактивна та особистісна тривожність проявляється, коли підліток потрапляє в неприємну для нього ситуацію. Негативні психологічні стани, тривожність накопичується у підлітка ще задовго до появи неприємної ситуації і досягає свого максимуму особистісна тривожність у момент, наприклад, коли учень отримає відповідальне (значиме) завдання. Реактивна тривожність іноді, залежно від своєї масштабності, може перерости в невроз. В більшості учнів переважатиме особистісна тривожність над реактивною. Результати попередніх досліджень свідчать про наявність у досліджуваній вибірці респондентів з високим рівнем тривожності та фрустрованості, небажанням зближатись на емоційній основі Також зафіксовано наявність таких бар’єрів, як сором’язливість та боязливість, яким притаманний як позитивний, так і негативний прояв. Встановлено необхідність підтримувати принцип «золотої середини», адже нахабство, самовпевненість, егоїзм не є помічниками і зазвичай лише ускладнюють відносини та спілкування. Результати нашого дослідження свідчать про те, що в підлітковому віці тривожність залишається гострою проблемою. Тому перспективою подальших досліджень буде розроблення психокорекційної програми зняття тривожності підлітків. Отримані результати можуть бути використані як під час навчання майбутніх психологів, розробки психокорекційної програми, так і під час сімейного консультування.