ЦИФРОВІ МЕХАНІЗМИ ЗОВНІШНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ

Abstract

Статтю присвячено комплексному дослідженню цифрових механізмів зовнішньої комунікації органів публічної служби з громадянами в умовах кризових викликів і цифрової трансформації сучасного суспільства, яка суттєво вплинула на процес здійснення комунікації між органами публічної служби та громадянами. Зовнішні комунікації в системі публічної служби трансформуються, додавши до функції інформування населення можливості встановлення двосторонньої, діалогічної взаємодії між органами публічної служби та громадянами, залучення суспільства до процесів формування і реалізації державної та місцевої політики, а також забезпечення зворотного зв’язку в умовах кризових ситуацій. Розробка та підвищення ефективності механізму зовнішньої цифрової комунікації виступає важливою передумовою реалізації результативного управління, підвищення якості управлінських рішень, зміцнення демократичних інститутів і протидії корупційним ризикам. При цьому ефективне використання цифрових механізмів зовнішньої комунікації неможливе без наявності науково обґрунтованої комунікаційної стратегії органів публічної служби. Наведена класифікація цифрових інструментів зовнішньої комунікації органів публічної служби, аналіз функціональних особливостей, переваг та обмежень продемонстрували, що їх ефективність значною мірою залежить від рівня інтеграції в загальну комунікаційну стратегію органу публічної служби. Така стратегія має враховувати особливості цільових аудиторій, кризові умови, ризики інформаційної безпеки та вимоги етики публічної взаємодії. Ключову роль у реалізації комунікаційної стратегії відіграють публічні службовці як безпосередні суб’єкти публічної взаємодії. При цьому цифрова комунікація тісно пов’язана з проявом лідерських якостей публічних службовців, зокрема здатністю до відкритого діалогу, ефективного зворотного зв’язку, управління комунікацією в кризових умовах, дотримання етичних стандартів і принципів мережевого етикету. При цьому репутація органу публічної влади й рівень довіри громадян значною мірою залежать від комунікативної культури та етичної відповідальності публічного службовця.