БІОМОНІТОРИНГ АГРОЕКОСИСТЕМ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Abstract

Агроекосистеми, завдяки своїй спрощеній структурі та збідненому видовому складу, вимагають постійного моніторингу для забезпечення їхньої стійкості та продуктивності в умовах інтенсивного антропогенного навантаження. Оцінка екологічного стану агроекосистем є критично важливою для виявлення змін, спричинених зовнішніми чинниками, такими як кліматичні зміни, внесення добрив і забруднення компонентів довкілля. Це дослідження зосереджене на використанні біоіндикації як ефективного інструменту оцінки стану агроекосистем, зокрема через морфологічні зміни рослин і флуктуючу асиметрію (ФА). У контексті глобальних екологічних викликів, таких як зміни клімату і зниження біорізноманіття агросфери, фітомоніторинг виступає ключовим методом для відстеження впливу стресових умов на рослинність. Зокрема, застосування комп'ютерної морфо-колірної метрії та аналізу екологічної ДНК (eDNA) показує значний потенціал для точного моніторингу рослинності і оцінки біорізноманіття. Результати дослідження свідчать про важливість оптимальних доз мінеральних і органічних добрив та правильного управління агротехнологічними практиками для збереження стабільності розвитку рослин. Особливу увагу в дослідженні приділено впливу пестицидів, які можуть викликати як летальні, так і сублетальні ефекти на нецільові організми, що підкреслює необхідність постійного моніторингу їхнього впливу. Виявлені атипові фенотипи у модельних організмах, таких як Drosophila melanogaster, служать індикаторами підвищеного рівня пестицидів, що є важливим для екологічної безпеки агроекосистем. Дослідження підкреслює необхідність інтеграції різних методів моніторингу для комплексної оцінки стану агроекосистем, що дозволяє розробити ефективні стратегії для управління їхньою стійкістю та продуктивністю в умовах сучасних екологічних викликів.