КЛАСТЕРИЗАЦІЯ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ ТА ОСВІТІ

Abstract

Кластеризація в державному управлінні характеризується існуванням середовищ і просторів, де відбуваються ведення діяльності, відтворень і розвитку за межами територіальних ознак, продуктивними силами, господарськими комплексами, потенціалами і ресурсними джерелами. Це означає те, що за рахунок кластерів установи і структури, які здійснюють державне управління, доводять до втілення і реалізації власних виконавчих функцій, повноважень, заходів, ініціатив, в результаті чого відбувається виникнення досягнень, створення валового продукту, процеси оснащення цифровими технологіями, підвищення інноваційної активності. Звідси ґрунтується мета статті, що полягає у дослідженні особливої ролі кластерів, до яких спрямовується державне управління, після чого у їх складових, зокрема освітньої сфери, відбуваються перетворення, удосконалення та подальший розвиток за якісними ознаками. І у відповідності до цього підібрані із загального переліку методи загальнонаукового дослідження, до яких відносяться: узагальнення термінологічного аналізу – для теоретичного й методологічного узагальнення й визначення сутнісної характеристики дефініцій «кластер», «інноваційний кластер», «кластерний аналіз»; абстрактно-логічний – при дослідженні тенденцій, які відбуваються у регіонах і територіальних утвореннях нашої держави, та особливого значення для їх розвитку освітньої сфери; для виявлення об’єктивних умов і можливостей перетворення та існування кластерів; декомпозицій, за якими розглядаються особливості адміністративно територіального устрою держави стосовно функціонування і розвитку кластерів. Таким чином зумовлені сьогоденням перетворення на державному рівні, де існує необхідність виділення осередків за сферами життя й діяльності суспільних, промислових, гуманітарних, муніципальних та інших груп. Цим і характерне існування кластерів, тому що через них локалізуються частини середовищ, процеси й об’єкти регіонального розвитку. Саме за рахунок кластерів відбувається розвиток держави, відбуваються процеси взаємовідносин між розташованими в них складовими об’єктами, в результаті чого виникає відтворювальний ефект, тоді як освітня сфера займає центральне місце у цих взаємозв’язках і взаємовідносинах. Тому що саме кластеризація групових потоків, і так само об’єктів та інших структур призначена через забезпечення нових якісних характеристик щодо їх існування на засадах спільних дій, співпраці і взаємозв’язків груп і сфер життя та діяльності, досягати певної результативності економічного благополуччя держави.