ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ЗАКЛАДОМ ЗАРАДИ ПРОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Abstract

Метою статті є аналіз підходів до визначення місця і значення публічного управління закладом освіти в просуванні соціально-інноваційних процесів. Нормативна система, а в ній і способи розуміння основних для такої проблеми понять можуть не лише стати ключем до кращого розуміння явищ, що відбуваються в освітніх організаціях, але й дати новий імпульс діям, що здійснюються у сфері управління ними. Перший принцип – тісна взаємодія з громадою як власником. Тобто всі рішення у сфері освіти підпорядковані виключно одній меті – розвитку громади. Другий – необхідність врахування специфіки освіти як галузі. Часто складно підібрати навіть однозначні та прості еквіваленти для дефініцій, які використовуються в управлінні організаціями поза сферою освіти. І третій – різноманітність підходів до питань управління. Зокрема, прийняття суспільно-культурної перспективи як підходу до управління закладом освіти. Це далеко не повний спектр психологічних підходів до публічного управління закладом освіти задля просування соціально-інноваційних процесів. У контексті зазначеного пропонуємо спиратись на концепцію організаційної культури Г. Хофстеде. Вона представлена рівнями організаційної культури, зокрема колективного – індивідуального, та визначення, що вони формуються в процесі взаємодії членів спільноти (колективу, громади тощо) і передаються від старших до молодших, наприклад, учням від учителів, молодим учителям від професійних, новопризначеним директорам шкіл від досвідчених колег. Ключові слова: публічне управління, заклад освіти, психологічні аспекти.