МОДЕЛІ МЕДІАЦІЇ: ПРАКТИКА ТА МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Короткий опис(реферат)
У статті проаналізовано наукові підходи до класифікацій
моделей медіації; показано яким чином в рамках однієї процедури можна
виокремити різні моделі, застосування яких залежить від таких елементів, як:
характер спору, очікування сторін, стиль провадження процедури вибраним
медіатором. Дослідили практичні уміння медіатора та навички пристосування
моделі медіації до потреб і очікувань сторін. Наголошено, що моделі медіації
варто розглядати як певну основу для виявлення та застосування на практиці
різних медіаційних технологій, що дасть змогу сторонам конфлікту досягнути
порозуміння, знайти оптимальне рішення. Встановлено, що окрім застосування медіації у міжнародних спорах, Держави-члени можуть застосовувати
ці положення також у внутрішніх медіаційних процесах . Показано, що
черговим кроком у поширенні медіації стало підписання 7 серпня 2019 р. в
Сінгапурі Конвенції Організації Об’єднаних Націй «Про міжнародні угоди за
результатами медіації» (United Nations Convention on International Settlement
Agreements Resulting from Mediation), відому як Сінгапурська конвенція про
медіацію, яка набула чинності 12 вересня 2020 р. Україна стала однією із 46
країн, що підписали Конвенцію.
Така позиція України, на нашу думку, ще більше стимулює та сприяє
подальшому розвитку медіації у нашій державі через уже законодавче
закріплення процедури медіації. Після багатьох років застосування медіації в системі common law, а також щораз частішого використання в системі
континентального права розпочалася дискусія про те, чи медіація є
процедурою з чіткими принципами, чи, як неформальна процедура, може
набувати відмінних форм, верифікованих залежно від елементів, наприклад
культурних, які виникають зі специфіки вирішення спорів на певній території,
або від різновиду самого спору в іншіх модедях.
Досліділи, що в у загальнозастосовуваних моделях медіації саме можно
простежити вплив культури, філософії держави, котра робить акцент на
визначену мету, якою є вирішення конкретного спору та взяття до уваги
інтересів сторін.