РОЗРОБКА ПЕДАГОГІЧНИХ СТРАТЕГІЙ ВИКОРИСТАННЯ REVERSE ENGINEERING У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Abstract

У статті, на основі методологічних рефлексій та аналізу практик, репрезентуються педагогічні стратегій, які спрямовані на використання reverse engineering для навчання майбутніх фахівців в галузі інформаційних технологій. Вказані стратегії розроблено на основі аналізу типових складнощів і труднощів, які виникають в процесі освітнього і виробничого застосування reverse engineering. В педагогічних стратегіях реалізації reverse engineering визначається три рівні: перший ‒ «Особистісно‐професійний рівень», представляє собою особистісно‐професійний інструментарій фахівця, є системою, яка інтегрує його здатності з метою ефективної реалізації reverse engineering; другий ‒ «Організаційно‐діяльнісний рівень» представляє шляхи реалізації даних стратегій в процесі професійної діяльності фахівця; третій ‒ «Навчально‐технологічний рівень» репрезентує зазначені стратегії як навчальні, методологічні, методичні, і практико‐технологічні інструменти організації і спрямованості освітнього процесу. На «Особистісно‐професійному рівні», на основі вказаних стратегій, можуть бути сформовані професійно значимі компетентності чи їх системи. Нами, в даній педагогічній системі, виділяються такі стратегії, що є системоорганізувальними і визначальними для освітньої і виробничої реалізації reverse engineering: фахова, інтелектуально‐ аналітична, герменевтична, дескриптивна, дискурсивно‐ комунікативна, наративна, психологічна, творча, рефлексивна, цілепокладання, антиципаційна, феноменологічна, мотиваційно‐ ціннісна, культурна, колегіальності, метафорично‐мистецька, репродуктивна. Зазначені педагогічні стратегії, в своїй переважній більшості, на особистісно‐професійному рівні представляють собою професійно‐інтелектуальні інструменти професійної діяльності, які сприяють реалізації центральної фахової стратегії. Цілеспрямоване використання reverse engineering в освітньому процес сприяє розкриттю когнітивного, творчого і особистісного потенціалів майбутніх фахівців та сприяє їх професіоналізації і, відповідно, розвиває такі важливі особистісно‐професійні здатності, що включають: аналітичні навички, знання архітектури програмного забезпечення і захисту програмного забезпечення, навички розроблення тестових сценаріїв, знання асемблеру та мов низького рівня, професійно орієнтоване креативне мислення, вміння працювати в команді та ін.