ПСИХОЛОГІЯ ТА ПАТОПСИХОЛОГІЯ ГУМОРУ: МОДЕЛЬ, ДІАГНОСТИКА, КОРЕКЦІЯ
Короткий опис(реферат)
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за
спеціальністю 19.00.04 - медична психологія. – Інститут психології імені
Г.С.Костюка НАПН України, Київ, 2018.
У роботі здійснено наукове узагальнення та запропоновано нове розв'язання
проблеми гумору у нормі та патології. Розроблено регуляторно-рівневу модель
гумору, у якій гумор подано як засіб особистісної регуляції, що відбувається на
різних рівнях та специфікована у нормі переважанням вищих рівнів, а в умовах
патологічного функціонування – зміщенням до нижчих рівнів.
Встановлено змістову специфіку генерації гумору у осіб з різними видами
психічної патології та виявлено відмінності у змісті категорій гумору у нормі та при
психічній патології: категорії, пов'язані з біологічним та соціальним рівнями
регуляції, при психічній патології зустрічаються частіше, а категорії, пов'язані з
рефлексивним та особистісним рівнями – рідше, ніж у нормі. Визначено відмінності
у сприйманні гумору у осіб з різними видами психічної патології. Проаналізовано
зв'язки здатності до генерування гумору з особистісними факторами, параметрами
емоційного інтелекту та самооцінки, а також з невербальним інтелектом та
вироблено наукове розуміння специфіки гумору у осіб з різними видами психічної
патології.
Узагальнення результатів емпіричного дослідження гумору у осіб з
психічними розладами уможливило виокремлення таких «гумористичних»
патопсихологічних симптомокомплексів: шизофренічний, циклотимічний,