ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

У статті здійснено теоретично-емпіричний аналіз розвитку емоційних станів особистості молодшого школяра. Метою статті є теоретичний та емпіричний аналіз проблеми дослідження індивідуальних особливостей позитивних та негативних емоційних станів у молодших школярів. Емоційні стани дітей розглядаються як складна система розуміння своїх емоцій і почуттів, які є важливим моментом у становленні зростаючої особистості. Прояви емоційних станів виконують позитивну функцію, за допомогою них дитина вчиться пізнавати світ, надихатися на творчість, бути успішною, перебувати в безпеці. У дітей молодшого шкільного віку переживання радості, ніжності сприяє розвитку інтересу до творчості, розумової діяльності, навичок та умінь. Емоції радості тісно пов’язані з когнітивними процесами. Виникнення та переживання радості розвивають у людини впевненість, терплячість, великодушність. Переживання дітьми таких емоційних станів, як співчуття, ніжність та радість, формує позитивне ставлення до навчального процесу та розвиває здатність дружити та допомагати іншим школярам. Періодично діти переживають і негативні емоційні стани, які провокують негативні прояви поведінки в особистості. У частини дітей молодшого шкільного віку виявлено тенденцію до негативних емоційних проявів (нетерплячість, зарозумілість, агресивність та ін.), що свідчить про тривожність і невпевненість таких учнів та вимагає проведення з ними корекційно-розвиткової роботи.