Етапи досліджень еколого-ценотичних груп рослинності Поділля

Abstract

У запропонованій оглядовій статті проаналізовано літературні та архівні дані, присвячені вивченню флористичного різноманіття в межах території Поділля. Дослідження в межах регіону в історичному аспекті поділено на чотири етапи. Виділено екологічні, геоботанічні, флористичні, систематичні, фітосозологічні напрями досліджень екологоценотичних груп різних типів рослинності. Визначено, що вагоме наукове значення та відображення специфіки поширення видів у межах регіону мали результати досліджень таких провідних еколого-ценотичних груп, як лісова, лучна, лучно-степова, степова, лучно-болотна та водно-болотна рослинності. Виявлено, що описи типових для регіону видів флори з’явились в ХІХ ст. у межах загальної характеристики регіону. Встановлено, що перші знання про флористичне різноманіття було отримано з активізацією діяльності закладів освіти, академії наук та з появою краєзнавчих науково-дослідницьких товариств, у межах діяльності яких здійснювались ґрунтовні експедиційні дослідження. Ці праці мали узагальнювальний характер, однак на основі здобутих фундаментальних знань та зібраного гербарного матеріалу було сформовано перші зведені списки видів рослин, що надало загальне уявлення про специфіку поширення видів у регіоні. Подальші дослідження стосувались вивчення генезису флори, видової диференціації, визначення рослинних угруповань, місцезростань окремих і рідкісних видів, що стало передумовою флористичного й геоботанічного районування території. Результатами багаторічних експедицій і досліджень рослинного покриву стало створення низки відомих природоохоронних об’єктів, а саме природного заповідника «Медобори», національних природних парків «Подільські Товтри», «Кармелюкове Поділля», «Кременецькі гори», «Дністровський каньйон», «Мале Полісся» і «Верхнє Побужжя», регіональних ландшафтних парків «Мальованка», «Загребелля», «Середнє Побужжя», «Дністер», «Мурафа», «Немирівське Побужжя» та ін. Наразі созологічний напрям досліджень залишається важливим та пріоритетним у контексті збереження й охорони фіторізноманіття, створення нових та розширення існуючих заповідних об’єктів, формування Смарагдової мережі, реалізації регіональної екологічної мережі Подільського регіону