ЕКОЛОГО-БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДІЇ ОТРУТИ ГАДЮК НА ГОМЕОСТАЗ ССАВЦІВ
View/ Open
Date
2023Author
Мудрак, О.В.
Маєвський, О.Є.
Парфенюк, А.І.
Ткач, Є.Д.
Тертична, О.В.
Metadata
Show full item recordAbstract
У статті розглянуто еколого-біологічне значення дії отрут тварин як еволюційного
пристосування, що максимізує адаптацію понад 250 000 видів до умов середовища їх
існування. З’ясовано, що отрути тварин мають значний вплив на утворення і перебіг різних форм зв’язків у екосистемах, виконують декілька екологічних функцій та є
важливими біотичними чинниками середовища. Встановлено, що найкраще вивченими
отруйними тваринами є змії, де з понад 3800 різних видів дуже отруйними є лише
незначна кількість. Родина Гадюкові (Viperidae) нараховує 101 вид отруйних змій.
В Європі Vipera ammodytes, Vipera aspis, Vipera berus, Vipera latastei, Vipera seoanei
та Vipera ursinii є найнебезпечнішими видами, їх укуси викликають важкі отруєння.
В Україні рід Vipera представлений гадюкою степовою (Vipera renardi (Cristoph, 1861))
та двома підвидами гадюки звичайної (Vipera berus (Linnaeus, 1758)) – Vipera berus
berus і гадюкою Нікольського (Vipera berus nikolskii, Vedmederja Grubant et Rudaeva,
1986). Наведено чинники, які впливають на різноманітність складу зміїної отрути.
Зазначено, що отрути змій є складними сумішами білків, пептидів і низькомолекулярних речовин, серед яких виділяють ферменти і не ферментативні складники. Біологічні
властивості зміїної отрути істотно залежать від властивостей її компонентів,
які мають широкий спектр впливу на загальний стан гомеостазу живого організму.
Здійснено узагальнення наукових даних щодо дослідження хімічного складу отрути
Vipera renardi, Vipera berus nikolskii та Vipera berus berus і наслідків впливу цих отрут
на функціонування організму ссавців. З’ясовано, що отрута Vipera berus nikolskii є
найбільш, а Vipera renardi — найменш токсичною для ссавців (мишей). Оцінено вплив
отрути Vipera berus nikolskii і Vipera berus berus на протеолітичний баланс окремих
органів щурів. Наголошено, що токсини отрути гадюк мають великий, ще не повністю розкритий потенціал у багатьох наукових сферах, тому заслуговують подальшого
практичного дослідження.