Показати скорочений опис матеріалу
Порівняльний аналіз моделей інституційного забезпечення управління системою освіти в країнах ЄС
| dc.contributor.author | Семко, Майя Іванівна | |
| dc.date.accessioned | 2026-06-08T08:39:09Z | |
| dc.date.available | 2026-06-08T08:39:09Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.identifier.citation | Семко М. І. Порівняльний аналіз моделей інституційного забезпечення управління системою освіти в країнах ЄС // Суспільство та національні інтереси. 2026. № 5(25). С. 2037-2051 DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2026-5(25) | uk_UA |
| dc.identifier.issn | УДК | |
| dc.identifier.uri | https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/2737 | |
| dc.description.abstract | У статті здійснено порівняльний аналіз моделей інститу ційного забезпечення управління системою освіти в країнах Європейського Союзу з позицій публічного управління та адміністрування. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації української системи управління освітою в умовах європейської інтеграції, децентралізації, розши рення автономії закладів освіти та посилення вимог до якості, прозорості й підзвітності управлінських рішень. Метою статті є виявлення інституційних конфігурацій, механізмів розподілу повноважень, форм координації та інструментів забезпечення якості між центральним, регіональним, місцевим та інституційним рівнями управління освітою в державах ЄС, а також визначення практик, релевантних для України. Методологічну основу дослідження становлять порівняльний, інституційний, системний і функціональний підходи, що дали змогу проаналізувати нормативно-правові, організаційні та управлінські аспекти функціонування освітніх систем. Обґрунтовано, що в Європейському Союзі не існує єдиної уніфікованої моделі управління освітою; натомість співіснують централізовані, децентралізовані, федеративні та змішані моделі, які відображають історичні, політико-адміністративні й соціокультурні особливості окремих країн. На прикладі Франції, Фінляндії, Німеччини, Польщі та Іспанії розкрито відмінності у формуванні освітньої політики, фінансуванні, кадровому забезпеченні, регулюванні змісту освіти, оцінюванні якості та ступені автономії закладів освіти. Доведено, що ефективність інституційного забезпечення визначається не лише рівнем централізації чи децентралізації, а передусім спроможністю координаційних механізмів, чіткістю розподілу відповідальності, наявністю якісних даних для прийняття рішень, сталістю фінансування та балансом між національними стандартами й локальною автономією. Сформульовано висновки щодо доцільності адаптації європейського досвіду для вдосконалення публічного управління освітою в Україні. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
| dc.publisher | Суспільство та національні інтереси | uk_UA |
| dc.subject | публічне управління; адміністрування; освіта; управ ління освітою; державне регулювання; інституційне забезпечення; країни ЄС; децентралізація; компетенції; освітня політика; Eurydice | uk_UA |
| dc.title | Порівняльний аналіз моделей інституційного забезпечення управління системою освіти в країнах ЄС | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |

