| dc.description.abstract | У статті представлено результати дослідження можливостей апііндикації як інструменту інтегрованого екологічного оцінювання стану навколишнього природного
середовища. Обґрунтовано доцільність використання продукції бджільництва (меду,
пилку, прополісу) як чутливих інтегральних біоіндикаторів, що відображають рівень
антропогенного навантаження та особливості функціонування екосистем. Дослідження виконано із застосуванням фізико-хімічних і токсикологічних методів аналізу,
зокрема визначення масової частки води, діастазного числа, вмісту проліну, кислотності, а також концентрацій важких металів (Pb, Cd, As). Встановлено, що найбільш
інформативними показниками якості меду є діастазне число та вміст проліну, які
відображають як технологічні аспекти виробництва, так і екологічні умови формування сировини. Показано, що навіть за відсутності перевищення гранично допустимих
концентрацій важких металів, їх наближення до порогових значень може свідчити про
наявність потенційних екологічних ризиків. Виявлено просторову варіабельність накопичення кадмію у пилку та прополісі, що вказує на локальні джерела забруднення та
підтверджує ефективність апііндикації для виявлення ранніх стадій екологічних змін.
Запропоновано інтегральний індекс апііндикації (ApiIndEX), який узагальнює різнотипні
показники в єдину систему оцінювання, а також концептуальну модель, що поєднує
біоіндикаційні дані з геоінформаційними технологіями та дистанційним зондуванням
Землі. Показано, що застосування апііндикації узгоджується з концепцією One Health,
яка передбачає інтегроване оцінювання стану довкілля, безпечності харчових продуктів
і ризиків для здоров’я людини. Отримані результати підтверджують перспективність
використання апііндикації у системах сучасного екологічного моніторингу. | uk_UA |