| dc.description.abstract | У статті здійснено теоретичне осмислення специфіки впровадження моделі ризик-менеджменту в публічне управління системою охорони здоров’я України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано,що повномасштабна війна суттєво змінила характер загроз для медичної галузі, посиливши значення безпекових, кадрових, логістичних, інфраструктурних та психосоціальних ризиків. Доведено, що в таких умовах традиційні адміністративні підходи до управління охороною здоров’я вже не забезпечують необхідного рівня стійкості системи, що зумовлює потребу в переході до адаптивної, активної та ризик-орієнтованої моделі публічного управління. Визначено, що специфіка впровадження ризик-менеджменту в медичну сферу України полягає у поєднанні централізованого ухвалення стратегічних рішень із необхідністю збереження управлінської гнучкості та автономії закладів охорони здоров’я на місцях. Показано, що важливу роль у забезпеченні функціональної стійкості системи відіграли попередні етапи медичної реформи, зокрема автономізація закладів, цифровізація управлінських процесів і впровадження нових фінансових механізмів. Особливу увагу приділено таким складовим ризик-менеджменту, як резервування критичних ресурсів, підтримка кадрового потенціалу, міжвідомча координація, управління ризиками громадського здоров’я та використання цифрових інструментів для оперативного ухвалення рішень. Обґрунтовано, що ефективність сучасного публічного управління охороною здоров’я визначається не лише здатністю реагувати на вже наявні загрози, а й можливістю їх своєчасного прогнозування, мінімізації наслідків і забезпечення безперервності медичної допомоги населенню. Зроблено висновок, що впровадження моделі ризик-менеджменту є однією з базових умов збереження стійкості системи охорони здоров’я України в період воєнного стану та її подальшого відновлення. | uk_UA |
