Законодавчо-правові основи з реалізації євроінтеграційного курсу України

Abstract

Україна у 2014 році підписала і ратифікувала 2014 Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). Таким чином, вибір проєвропейського курсу розвитку й поступового входження в геополітичну структуру Західної Європи, узгоджується з принципами демократизації суспільства України. На сьогодні, порушення цілісності кордонів російською федерацією, ведення військових операцій на території України є великою загрозою сутності держави. Поряд з тим, є багато внутрішньодержавних факторів: високий рівень корупції; перешкоди, що заважають громадянському суспільству здійснювати контроль за діяльністю органів влади. Прагнення громадян до євроінтеграції вимагало від органів державної влади не тільки до якісно нового формату політичних та економічних відносин із ЄС, а й до суттєвих перемін внутрішньої адміністративно-господарської системи та нормативно-правової бази (адаптація вітчизняного законодавства до законодавства ЄС). Вироблення та впровадження законодавчо-правової бази, яка буде спрямована на імплементацію демократичних принципів управління на всіх рівнях життя соціуму та в усіх сферах його діяльності, захист прав і свобод людини, загалом на утвердження в Україні реального громадянського суспільства. Як свідчить сьогодення, раніше підписаний «Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» , в якому сказано, що Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй [1]. Він не спрацював, і країна, яка виступала гарантом, сама ж порушила меморандум, стала країною агресором, яка впроваджує геноцид проти українського народу.