ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЛОРИ ВИЩИХ СУДИНИХ РОСЛИН НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ “КАРМЕЛЮКОВЕ ПОДІЛЛЯ”

Abstract

В запропонованій статті вперше здійснено аналіз таксономічної, флористичної, еколого-ценотичної та хорологічної структури флори вищих судинних рослин Національного природного парку “Кармелюкове Поділля”, який знаходиться на території Гайсинського району Вінницької області в адміністративних межах Чечельницької селищної, Ольгопільської та Ободівської сільських територіальних громад. Територія парку поєднує унікальні фітоценози Східного Поділля, дослідження яких дозволяють визначити закономірності формування флори для планування заходів з охорони екосистем. Виявлено, що в складі флори наявні 668 видів вищих судинних рослин, з яких провідне місце належить родинам Cкладноцвітих (Asteraceae), Злакових (Poaceae), Бобових (Fabaceae), Розових (Rosaceae), Губоцвітих (Lamiaceae), Зонтичних (Apiacea), Капустяних (Brassicaceae). Співвідношення провідних родин Asteraceae, Poaceae, Fabaceae становить 5,7:3,5:2,9. Визначено, що за класифікацією Раункієра на території парку переважають гемікриптофіти (351 вид). Значну частку складають терофіти (120 видів) і геофіти (78 видів). Найменша кількість видів представлена хамефітами (7 видів), видами зануреними у воду (3 види) і з плаваючими листками (3 види). За основною біоморфою, переважають багаторічні полікарпічні трави (60 %), одно-дворічні монокарпічні трави складають 27,4 %). Встановлено, що еколого-ценотична структура характеризується різноманіттям видів за основною (лісові 18%, рудерали 13 %, степові 4,5%, лучні 3 %)та перехідною ценоморфою (лісо-лучні 7,6%, лісо-степові 4,5 %, лучно-лісові 4,2%, рудерально-лісові 3,1 %та лісові рудеральні 2,8 %). Зазначено, що за хорологічним аспектом флора національного природного парку характеризується переважанням європейських, євразійських та євросибірських видів. Зазначено, що в флорі присутні рослини-ендеміки малопольсько-подільського (Carlina onopordifolia Bess et Szaf. Kulcz. et Pawl.), паннонсько-понтичного (Glechoma hirsuta Waldst. & Kit., Salvia nutans L., Stachystrans silvanica L., Lactuca chaixii Vill.), причорноморського (Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke, Lotus ucrainicus Klokov, Asperula cynanchica L.), східнокарпатсько-подільського (Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova) та широкопричорноморського (Linum hirsutum L.) ареалів, що додатково підкреслює унікальність сформованої флори. Окреслено ряд заходів, які необхідно здійснювати в межах національного природного парку для збереження та охорони лісових, лучно-степових і водноболотних екосистем.