Гра в освітньому процесі: навчання учнівської та студентської молоді засобами симуляційної гри

Abstract

Розглянуто феномен гри як соціокультурного явища, що є засобом спілкування, навчання та накопичення життєвого досвіду. Наголошено на особливостях освітніх ігор, провідними ознаками яких є чітко поставлена мета навчання й відповідні їй очікувані педагогічні результати, які можуть бути обґрунтовані, наочно зафіксовані й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. Підкреслено важливість використання навчальних ігор в освітньому процесі закладів вищої, загальної середньої та позашкільної освіти. Визначено термінологічний апарат, запропоновано класифікації освітніх ігор та їхні види. Привернуто увагу до симуляційних ігор як сучасного, ефективного виду освітньої гри. Запропоновано визначення симуляційних ігор як моделювання реальності, відтворення певної проблемної ситуації, у процесі розв’язання якої учасники та учасниці мають можливість експериментувати з рішеннями в безпечному середовищі. Обґрунтовано доцільність систематичного використання симуляційних ігор у роботі з учнівською та студентською молоддю на прикладі настільної коопераційної гри «Світ Громад». Проаналізовано практичний досвід діяльності, приділено увагу принципам організації ігрових сесії, важливості поступового ускладнення ігрового процесу. Зауважено, що з огляду на складність в організації та проведенні, симуляційні ігри використовуються переважно у середовищі неформальної освіти. Разом із тим розглянуто можливості проведення зазначеного виду ігор у закладах вищої, загальної середньої та позашкільної освіти у процесі навчальних занять, гурткової роботи, позакласних заходів, окремих івентів або їх циклів, проєктної діяльності.Акцентовано увагу на доцільності використання можливостей гри для особистісного зростання, формування загальних компетентностей, зокрема соціальної й громадянської компетентностей.