Розвиток соціокомунікативних механізмів публічного управління в контексті сталого розвитку та євроінтеграції

Abstract

У статті досліджено роль та значення соціокомунікативних механізмів у системі публічного управління в умовах євроінтеграційних процесів та реалізації концепції сталого розвитку. Визначено, що ефективна комунікація між органами влади, громадськістю та стейкхолдерами є критично важливим елементом для забезпечення легітимності управлінських рішень, формування суспільної згоди та досягнення Цілей Сталого Розвитку. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «соціокомунікативні механізми публічного управління». Систематизовано ключові виклики, пов’язані з комунікацією в українському публічному секторі, та запропоновано напрями їх подолання через імплементацію найкращих європейських практик. Увагу зосереджено на взаємозв’язку між відкритістю, прозорістю, участю громадськості у прийнятті рішень та успішністю реформ. Методологію дослідження становлять загальнонаукові методи: аналіз, синтез, системний підхід для вивчення комунікативних процесів, а також порівняльний аналіз для виявлення відповідності національних практик європейським стандартам.Визначено, що інтеграція принципів сталого розвитку вимагає формування нової комунікаційної парадигми в публічному управлінні, спрямованої на залучення громадськості до процесів планування та моніторингу, виокремлено головні бар’єри, що перешкоджають ефективній комунікації, такі як низький рівень довіри до інституцій влади та недостатня інформаційна грамотність окремих категорій громадян.У висновках запропоновано низку практичних заходів щодо вдосконалення комунікативної політики, зокрема: активне впровадження цифрових платформ для громадських консультацій; розвиток медіаосвітніх проєктів; а також запровадження моніторингу та оцінки ефективності комунікаційних кампаній на основі чітких індикаторів, що відповідають цілям сталого розвитку.