Ідентифікація ключових проблем та ризиків державного регулювання галузі будівництва України

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз процесів державного регулювання у сфері будівництва України з акцентом на ідентифікацію ключових проблем та ризиків, що впливають на ефективність функціонування галузі в поточних соціально-економічних умовах. Визначено основні тенденції розвитку ринку будівництва, зважаючи на часто змінюване нормативно-правове поле, макроекономічну нестабільність, а також вплив воєнних дій, що тривають на території країни. Особливу увагу приділено проблематиці забезпечення прозорості процедур регулювання,боротьби з корупцією, усунення надмірного адміністративного тиску на учасників ринку, а також питанням децентралізації контролю та власне ефективної взаємодії між органами центральної та місцевої влади.У результаті дослідження виокремлено низку ключових проблем, серед яких –фрагментованість та нестабільність законодавства, розмитість критеріїв у дозвільно-контрольній системі, недосконалість механізмів ліцензування та сертифікації, брак інвестицій в інноваційні рішення та модернізацію галузі. Аналізується вплив існуючих ризиків на інвестиційну привабливість сектору, зокрема з урахуванням інституціональних дисбалансів та недовіри міжнародних партнерів. Встановлено, що неефективність комунікації між державними структурами, недостатнє впровадження цифрових технологій, а також низький рівень підготовки кадрів суттєво ускладнюють реалізацію галузевих реформ.Обґрунтовано необхідність переосмислення стратегічних підходів до державного регулювання, розробки дієвих механізмів запобігання ризикам, що можуть призвести до стагнації будівельної сфери. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавчої бази, посилення прозорості процедур, впровадження інструментів електронного врядування та розширення публічної участі у формуванні регуляторної політики. У контексті відбудови України особливий акцент зроблено на застосуванні міжнародного досвіду та сучасних стандартів, адаптації кращих практик управління будівельною галуззю. Зроблено висновок щодо важливості системного підходу до розв’язання ідентифікованих проблем, що сприятиме підвищенню стійкості, відкритості та конкурентоспроможності будівельної галузі України.