ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ ГРОМАД В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

У контексті сучасних реалій України, що перебуває у стані війни, питання ефективного публічного управління соціальним розвитком територіальних громад набуває особливої актуальності. Воєнний стан створює безпрецедентні виклики для органів місцевого самоврядування та державної влади, вимагаючи реконфігурації підходів до забезпечення соціальних потреб населення, збереження соціальної інфраструктури та підтримки вразливих категорій громадян. Актуальним постає питання дослідження воєнного стану, який суттєво трансформує парадигму публічного управління соціальним розвитком громад. В умовах обмежених ресурсів, підвищених безпекових ризиків та масштабних переміщень населення, органи місцевого самоврядування змушені адаптувати механізми прийняття рішень, переорієнтовувати бюджетні видатки та модифікувати системи надання соціальних послуг. Висвітлення ключових викликів щодо забезпечення безперервності функціонування критичної соціальної інфраструктури, зокрема медичних закладів, освітніх установ, об'єктів житлово-комунального господарства, потребує детального вивчення та вироблення механізмів демократичного врядування. Пріоритетним постає вивчення аналізу механізмів розбудови систем цивільного захисту, створення та обладнання укриттів, забезпечення базових потреб внутрішньо переміщених осіб. В умовах воєнного стану відбувається суттєва трансформація моделей соціального управління. Спостерігається перехід від довгострокового планування до оперативного реагування на кризові ситуації, посилюється вертикальна інтеграція з військово-цивільними адміністраціями, зростає роль громадських організацій та волонтерських рухів як партнерів органів публічної влади. Особливого значення набуває цифровізація адміністративних та соціальних послуг, що дозволяє забезпечити їх доступність незалежно від фізичного розташування громадян. Впровадження електронних систем обліку та розподілу гуманітарної допомоги, дистанційної освіти, телемедицини стає не розкішшю, а необхідністю. Подальше дослідження цієї проблематики має зосереджуватися на розробці адаптивних механізмів управління соціальною сферою, що здатні забезпечити сталий розвиток громад не лише в умовах воєнного стану, але й у повоєнний період відновлення та розбудови.