| dc.description.abstract | У статті автори зауважують, що найпоширеніший вигляд комунікацій у суспільній сфері мають соціальні мережі, де представники різних соціальних спільнот взаємодіють між собою. Сформований інформаційний простір призначений для широких верств населення, де одна особа перед спільнотою, яка підключена чи внесена у базу даних таких соціальних мереж, як Facebook, Telegram, Instagram, Viber тощо, представляє саму себе, викладаючи відеоролики і фотографії. Виникає необхідність державного управління, де органи влади і місцевого самоврядування, перебуваючи у таких профільних структурах, як підвідомчі організації, функціонуючі установи, які мають у собі територіальні відділення, служби, комітети, спрямовують впливові та регулюючі дії до суспільного середовища. Звідси потрактовується роль е-управління у державі, що характеризується системоутворюючим та структурованим автоматизованим простором для виконавчих функцій органів державної влади та місцевого самоврядування. Поряд із впливом і регулюванням на суспільне середовище, організації і установи, віднесені до державної служби, також у своїй повсякденній діяльності користуються цими вищезазначеними соціальними мережами, які дозволяють доступитися до існуючих у них спільнотах, зокрема – підписниках. Необхідність здійснення державою впливаючих та регулюючих дій полягає не лише у дотриманні законодавства, але і забезпеченні спільнот і підписників захисту їхніх прав чи збереженні інформаційних даних від несанкціонованого доступу. Закцентовано увагу на тому, що е-управління як напрям і водночас комплекс технічного забезпечення цілком має функціональні можливості для впливу і регулювання з боку держави соціальних мереж, зокрема – через спільне підключення і доступові паролі до інформаційно-комунікаційних технологій, які знаходяться у серверних та обчислювально-аналітичних центрах організацій і установ. А це, у свою чергу, зумовлено спільними діями всіх тих, хто користується соціальними мережами, включаючи управлінські процеси. | uk_UA |
