КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАТИВНИХ РОЗВИВАЛЬНОЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ У СИСТЕМІ ANIMA/SOMА

Abstract

У статті на основі методологічної рефлексії проблеми взаємодії у системі anima/somа репрезентується концептуалізація інтегративних розвивально-здоров’язбережувальних стратегій, спрямованих на розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури. Аналіз взаємодії у системі anima/ somа проводився на основі: використання людиномірних ідей давньогрецької культурно-освітньої системи пайдеї, кордоцентризму та віртуальної психології, шляхом методологічно-ціннісного осмислення патохарактерологічного феномену соматизації та застосування теорії функціональних систем. На основі проведеного аналізу визначається відносна автономія у системі anima/soma. Відповідно, anima і soma можуть бути визначені як якісно відмінні онтології, які не редукуються до матеріального субстрату – людського організму. Вказана автономія представляється у форматі передумови розвитку як інтегративних і взаємодоповнювальних взаємодій у системі anima/soma, так і як основа для формування конкурентних ефектів. Конкурентні взаємодії у системі anima/soma репрезентуються як глибинні антропологічні і духовні передумови порушень психологічного і духовного здоров’я, а також як значимі аспекти дисгармонійного розвитку, включаючи негативний вплив на характер особи, на її поведінку і соціальну та культурну адаптацію. На основі методологічно-ціннісного осмислення взаємодії у системі anima/soma актуалізовані методологічні ідеї інтеграції, гармонізації, взаємодоповнення і синергійної взаємодії. Ідеї інтеграції і гармонізації у системі anima/soma лежать в основі розроблених інтегративних розвивально-здоров’язбережувальних стратегій, які представлені такими концептами: евтюмії і гармонізації, турботи про себе, кордоцентричною стратегією, архітектурно-мистецькою стратегією естетизації. Вказані стратегії розроблені з метою розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури і удосконалення освітніх практик і технологій збереження здоров’я. Метою вказаних стратегій є також професіоналізація педагога та розвиток його професійної суб’єктності й інтелектуальне, етичне, естетичне удосконалення. Інтегративні розвивально-здоров’язбережувальні стратегії є значимими складниками такої методологічної системи, а також являють собою практико-технологічний інструментарій збереження здоров’я і різностороннього розвитку особистості.