ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ ТА НАСЛІДКІВ ДЛЯ ОСІБ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ ВТРАТУ БЛИЗЬКИХ ЇМ ЛЮДЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Abstract

Мета роботи – аналіз психологічних особливостей стану та наслідків для осіб, що пережили втрату близьких людей під час війни. Методологія. Стресова ситуація призводить до порушення емоційної регуляції, що провокує виникнення гострих реакцій, таких як: плач, агресивні та істероїдні реакції, страх, рухове збудження, нервове тремтіння, апатія. Вони є нормальними для такої ситуації, але не завжди зустрічають розуміння оточуючих. Емоційні реакції людини, що переживає стрес і втрату, можуть розвиватися за синусоїдою – періоди збудження та активації змінюватимуться періодами пасивності та апатії. Їхнє поєднання і динаміка розвитку є індивідуальними й у подібних обставинах можуть кардинально відрізнятися у різних постраждалих. Взаємодія із постраждалими та родичами загиблих та постраждалих завжди вибудовується з урахуванням емоційних, когнітивних та поведінкових особливостей, характерних для періоду переживання гострого горя. Однак важливо звертати увагу на існування індивідуально-психологічних особливостей людини, які значно впливають на розвиток її типових реакцій, а тому вимагають індивідуального підходу з боку фахівця. Такі індивідуально-психологічні особливості зумовлені історією життя конкретної людини, її типом реагування, тривалістю перебування у стресовій ситуації, рівнем соціальної підтримки з боку рідних та близьких, емоційною близькістю цієї людини із загиблим та багатьма іншими чинниками. Наукова новизна полягає у тому, що авторка аналізує психологічні наслідки переживання втрати близьких людей особами у зв’язку з психологічними особливостями їхнього стану під час горювання. Висновки. Оскільки втрата близької людини, особливо на війні, є гострою стресовою ситуацією, то в основі такого вибору враховуються особливості, викликані таким стресом. Прояв цих особливостей можна спостерігати в кількох сферах: когнітивній, емоційній, поведінковій, соціальній. У скорботника завжди є «товариші по нещастю», які здатні зрозуміти і розділити його стан, і це іноді створює значну емоційну відстороненість. Порушення смислотворчих конструктів особистості, внутрішньої цілісності разом із загостреним відчуттям унікальності власного досвіду призводять до розпаду психічної діяльності та порушення соціальної адаптації. Здебільшого у людини у стадії горювання спостерігається феноменологія посттравматичного стресового розладу, що містить симптоми вторгнення, уникнення, підвищеної фізіологічної збудливості.