http://localhost:8080/handle/123456789/12 Wed, 11 Nov 2026 13:09:11 GMT 2026-11-11T13:09:11Z http://localhost:8080/handle/123456789/2755 ОЦІНКА АЛЬФА-БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КАРМЕЛЮКОВЕ ПОДІЛЛЯ» Мудрак, О.В.; Магдійчук, А.П.; Мудрак, Г.В.; Щерблюк, А.Л.; Мудрак, Д.О.; Корольчук, В.С. У статті висвітлено результати досліджень альфа-біорізноманіття лісових екосистем на території національного природного парку «Кармелюкове Поділля». Визначено, що біорізноманіття є одним із ключових показників стану екосистем, що забезпечує їхню стійкість, продуктивність та здатність до саморегуляції. В умовах кліматичних змін та антропогенного навантаження актуальним є комплексний моніторинг видового складу й структури лісових екосистем. Обґрунтовано застосування інтегральних показників для кількісного аналізу рослинних угруповань, зокрема оцінки рівномірності та домінування видів у їхніх межах. Визначено роль лісових фітоценозів як складних багатокомпонентних систем, в яких взаємодія деревного ярусу i трав’яного покриву формує структурну організацію та забезпечує стійкість екосистем. Опрацьовано сучасні підходи до оцінки біорізноманіття, зокрема використання індексів альфа-різноманіття, які дають можливість комплексно охарактеризувати видове багатство флори, рівномірність розподілу i ступінь домінування видів. Визначено доцільність застосування індексів Шеннона, Сімпсона, Пієлу, Макінтоша i Бергера–Паркера як інформативних показників структурної організації фітоценозів у контексті охоронних екосистем. Здійснено оцінку альфа-біорізноманіття в межах пробних площ, закладених у різних природоохоронних науково-дослідних відділеннях парку. Визначено показники видового різноманіття для деревного і трав’яного ярусів, що допомогло здійснити порівняльний аналіз досліджуваних ділянок. Встановлено, що значення індексу Шеннона варіюють у межах 1,46–1,70, Сімпсона — 0,71–0,78, Пієлу — 0,73–0,81, Макінтоша — 0,46–0,54, Бергера-Паркера — 2,33–2,82, що відображає особливості структурної організації досліджуваних рослинних угруповань. Додатково використано методи геоінформаційного аналізу і дистанційного зондування для оцінки динаміки змін лісових екосистем. Виявлено відмінності просторової організації лісових фітоценозів, залежно від функціонального зонування території і рівня антропогенного впливу. Отримані результати підтверджують ефективність застосування індексів альфа-біорізноманіття як інструменту оцінки стану екосистем і можуть бути використані для наукового обґрунтування заходів збереження біорізноманіття в межах природоохоронних територій. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/123456789/2755 2026-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/123456789/2753 SPATIOTEMPORAL ENVIRONMETAL SCREENING AS A BASIS FOR ECOLOGICAL MONITORING OF ENVIRONMENTAL COMPONENTS Morozova, Tetiana; Bondar, Oleksandr; Mudrak, Oleksandr; Yermishev, Oleh; O’Neill De Gaivão, Isabel; Mudrak, Halyna; Prysiazhnyi, Volodymyr; Tkach, Volodymyr Spatiotemporal environmental screening has become an essential component of contemporary environmental monitoring under conditions of increasing anthropogenic pressure, climate change, biodiversity loss, and ecosystem degradation. This review synthesizes current conceptual and methodological approaches to integrated spatiotemporal environmental screening and evaluates the role of biomonitoring, biosurveillance, bioindication, geoinformation technologies, remote sensing, molecular methods, and ecological modeling in comprehensive environmental assessment systems. The study examines the hierarchical organization of environmental screening across multiple levels of ecosystem structure, from molecular and physiological responses to landscape-scale ecological processes. Particular attention is given to the integration of bioindicator systems, environmental DNA (eDNA), metagenomics, GIS technologies, remote sensing platforms, sensor networks, and intelligent analytical approaches for ecosystem diagnostics and ecological forecasting. Methodological aspects of data normalization, multi-criteria assessment, fuzzy logic, spatial interpolation, and the development of integral ecological indices are also analyzed. Based on the reviewed methodological approaches, an integrated spatiotemporal environmental screening framework is proposed. The framework combines data acquisition, ecological screening, analytical integration, ecosystem response assessment, and decision support within an adaptive monitoring cycle. Special emphasis is placed on the development of the Source–State–Risk (SSR) analytical model, which integrates environmental pressures, ecosystem condition, and ecological risks within a unified assessment framework. The reviewed literature suggests that integrating biological indicators, geospatial technologies, remote sensing, molecular approaches, and predictive analytics may strengthen the comprehensiveness and spatial representativeness of environmental monitoring while supporting ecosystem resilience assessment, ecological risk analysis, adaptive environmental management, and evidence-based decision-making Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/123456789/2753 2026-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/123456789/2752 ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПРОСТОРОВОЇ ВЕРИФІКАЦІЇ КЛЮЧОВИХ ТЕРИТОРІЙ ПРОЕКТОВАНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ Дубровський, В.Ю.; Мудрак, О.В. Статтю присвячено удосконаленню підходів до просторового моделювання регіональної екологічної мережі та створенню геоінформаційної системи для її цифрового представлення на прикладі Кіровоградської області. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнення меж структурних елементів регіональних екологічних мереж із використанням сучасних геоінформаційних технологій та відкритих геопросторових даних. Метою роботи є просторова верифікація меж природних ядер регіональної екологічної мережі Кіровоградської області та розроблення геоінформаційної системи для інтегрованого зберігання, аналізу й візуалізації її структурних елементів. Дослідження виконано із використанням матеріалів Схеми екологічної мережі Кіровоградської області, відкритого набору даних Esri Land Cover, створеного на основі супутникових знімків Sentinel-2, даних про території природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі та локалітети раритетних видів флори і фауни. У результаті дослідження сформовано актуалізований цифровий шар природних ядер, межі яких уточнено відповідно до сучасного поширення природних екосистем та узгоджено з межами існуючих природоохоронних територій. Загалом виділено 35 природних ядер, що становлять основу регіональної екологічної мережі області. На базі хмарної платформи ArcGIS Online створено геоінформаційну систему, яка об’єднує основні структурні елементи екологічної мережі, території природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі та локалітети раритетних видів у єдиному інформаційному середовищі. Для кожного шару сформовано стандартизовані атрибутивні таблиці, що забезпечують ефективне зберігання, аналіз та оновлення просторових даних. Наукова новизна дослідження полягає у розробленні комплексного геоінформаційного підходу до просторової верифікації меж природних ядер із використанням сучасних відкритих даних про наземний покрив та створенні інформаційної моделі регіональної геоінформаційної системи екологічної мережі. Практичне значення роботи полягає у можливості використання створеної системи для підтримки природоохоронного менеджменту, просторового планування та подальшої цифровізації регіональних екологічних мереж України. Ключові слова: екологічна мережа, геоінформаційна система, геопортал, природні ядра, Кіровоградська область, природно-заповідний фонд. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/123456789/2752 2026-01-01T00:00:00Z http://localhost:8080/handle/123456789/2748 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАПРЯМІВ І МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ ІНВАЗІЙНИХ ЗАНОСНИХ ВИДІВ НА ТЕРИТОРІЯХ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ Мудрак, Д.О.; Ткач, Є.Д.; Стародуб, В.І.; Мудрак, О.В. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://localhost:8080/handle/123456789/2748 2026-01-01T00:00:00Z