https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/7 2026-04-29T09:05:13Z https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/2720 Трансформація механізмів публічного управління галуззю культури в умовах децентралізації Мороз-Огінська Майя Олександрівна; Гуд А. У статті здійснено теоретичне осмислення трансформації механізмів публічного управління галуззю культури в умовах децентралізації в Україні. Обґрунтовано, що в сучасних умовах відбувається поступовий перехід від адміністративно-утримувальної моделі управління культурною сферою до сервісної, партнерської та проєктноорієнтованої моделі врядування, у межах якої культура розглядається не лише як сфера бюджетного забезпечення, а як важливий ресурс соціальної згуртованості, локальної ідентичності, креативного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територіальних громад. Доведено, що реформа децентралізації створила нові можливості для територіальних громад у формуванні власної культурної політики, однак водночас виявила суперечності між традиційними механізмами управління і сучасними суспільними запитами. Визначено, що трансформація механізмів публічного управління культурою охоплює правовий, фінансово-економічний, організацій-ний, інституційний та комунікаційний виміри. Особливу увагу приділено зміні ролі органів місцевого самоврядування, які дедалі більше виступають не лише адміністраторами, а й координаторами культурного розвитку, партнерами громади та ініціаторами проєктної діяльності. Проаналізовано значення багатоканального фінансування, цифровізації управлінських процесів, розвитку культурних хабів, проєктних офісів, міжсекторальної взаємодії та впровадження багатокритеріального оцінювання результативності культурної політики. Обґрунтовано, що ефективність сучасного публічного управління в культурній сфері визначається не лише кількісними показниками, а насамперед соціальним впливом реалізованих ініціатив, їх здатністю посилювати культурну участь населення, підтримувати локальну пам’ять, зміцнювати соціальну стійкість громади та формувати позитивний імідж території. Зроблено висновок, що трансформація механізмів публічного управління галуззю культури є необхідною умовою ефективного розвитку громад та підвищення ролі культури в системі місцевого самоврядування. 2026-01-01T00:00:00Z https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/2719 Специфіка впровадження моделі ризик-менеджменту в публічне управління охороною здоров’я України в умовах воєнного стану Мороз-Огінська Майя Олександрівна У статті здійснено теоретичне осмислення специфіки впровадження моделі ризик-менеджменту в публічне управління системою охорони здоров’я України в умовах воєнного стану. Обґрунтовано,що повномасштабна війна суттєво змінила характер загроз для медичної галузі, посиливши значення безпекових, кадрових, логістичних, інфраструктурних та психосоціальних ризиків. Доведено, що в таких умовах традиційні адміністративні підходи до управління охороною здоров’я вже не забезпечують необхідного рівня стійкості системи, що зумовлює потребу в переході до адаптивної, активної та ризик-орієнтованої моделі публічного управління. Визначено, що специфіка впровадження ризик-менеджменту в медичну сферу України полягає у поєднанні централізованого ухвалення стратегічних рішень із необхідністю збереження управлінської гнучкості та автономії закладів охорони здоров’я на місцях. Показано, що важливу роль у забезпеченні функціональної стійкості системи відіграли попередні етапи медичної реформи, зокрема автономізація закладів, цифровізація управлінських процесів і впровадження нових фінансових механізмів. Особливу увагу приділено таким складовим ризик-менеджменту, як резервування критичних ресурсів, підтримка кадрового потенціалу, міжвідомча координація, управління ризиками громадського здоров’я та використання цифрових інструментів для оперативного ухвалення рішень. Обґрунтовано, що ефективність сучасного публічного управління охороною здоров’я визначається не лише здатністю реагувати на вже наявні загрози, а й можливістю їх своєчасного прогнозування, мінімізації наслідків і забезпечення безперервності медичної допомоги населенню. Зроблено висновок, що впровадження моделі ризик-менеджменту є однією з базових умов збереження стійкості системи охорони здоров’я України в період воєнного стану та її подальшого відновлення. 2026-01-01T00:00:00Z https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/2718 Проєктний підхід як інструмент інституційної трансформації публічного управління у сфері культури Мороз-Огінська Майя Олександрівна У статті обґрунтовано роль проєктного підходу як ключового інструменту інституційної трансформації публічного управління у сфері культури. Доведено, що в умовах сучасних викликів, воєнного стану та євроінтеграційних процесів традиційна модель лінійного адміністрування галузі культура вичерпала свій ресурс, що актуалізує перехід до результативно-орієнтованих механізмів врядування. Розкрито сутність проєктної логіки не лише як управлінської технології, а як драйвера зміни інституційної архітектури: від жорстких ієрархічних структур до гнучких мережевих моделей, що базуються на принципах прозорості, конкурентності та мультиджерельного фінансування.Окрему увагу приділено аналізу наукових підходів провідних українських та зарубіжних дослідників (О. Гриценка, С. Безклубенка, М. Проскуріної, В.Вакуленка та ін.), що дозволило систематизувати теоретичне підґрунтя впровадження проєктного менеджменту в публічний сектор. У статті детально проаналізовано досвід територіальних громад Вінницької області, де проєктний підхід став інструментом активізації місцевого розвитку та модернізації муніципальних закладів культури. Виявлено, що впровадження стандартів грантової підтримки (зокрема через механізми УКФ та програми ЄС «Креативна Європа») стимулює «інституційну чистку» галузі, оновлення кадрового потенціалу та впровадження якісних показників оцінювання соціального впливу.Сформульовано висновки щодо необхідності подальшої деієрархізації управління культурою через створення проєктних офісів та агенцій регіо-нального розвитку. Обґрунтовано, що проєктна логіка забезпечує інституційну стійкість системи охороникультурної спадщини та розвиток креативних індустрій, перетворюючи культуру з дотаційної сфери на активний суб’єкт соціально-економічного відродження України. 2026-01-01T00:00:00Z https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/2717 Формування культури відповідального використання сервісів ГШІ в освітньому процесі. Пойда, Сергій Андрійович У публікації досліджено перспективи та ризики використання генеративного штучного інтелекту в освіті, а також запропоновано досвід розроблення та впровадження навчального курсу з використання сервісів генеративного штучного інтелекту в освітній діяльності педагогів. Структура та зміст курсу дає можливість чітко окреслити для слухачів перспективи та виклики застосування ГШІ в освіті. Автори курсу акцентують увагу слухачів на важливості дотримання принципів академічної доброчесності, кібербезпеки, медіаграмотності та критичного мислення як умов ефективної інтеграції технологій у професійну діяльність педагога. 2026-01-01T00:00:00Z