Repository of Vinnytsia Academy of Continuing EducationThe DSpace digital repository system captures, stores, indexes, preserves, and distributes digital research material.http://localhost:80802024-03-29T15:28:57Z2024-03-29T15:28:57ZМіждисциплінарний підхід у вивченні самозбережувальної поведінки особистості.Пилявець, Н. І.https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/15542024-03-23T03:00:39Z2020-01-01T00:00:00ZМіждисциплінарний підхід у вивченні самозбережувальної поведінки особистості.
Пилявець, Н. І.
2020-01-01T00:00:00ZСАМОЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕНПилявець, Н. І.Потапчук, Є. М.https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/15532024-03-23T03:00:38Z2022-01-01T00:00:00ZСАМОЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
Пилявець, Н. І.; Потапчук, Є. М.
У статті представлено аналіз проблеми дослідження самозбережувальної поведінки особистості. Визначено семантичний зміст поняття, окреслено коло схожих за змістом
понять та визначено основні напрями існуючих досліджень, а саме: демографічний,
медичний, психологічний. Психологічний підхід до розуміння самозбережувальної поведінки не ототожнює її з медичною активністю людини і не розглядає як складову
частину демографічної поведінки. Наукові
праці, присвячені темі самозбережувальної
поведінки, недостатньо розкривають саме
психологічний аспект поняття, зокрема
соціально-психологічні умови та чинники
формування самозбережувальної поведінки.
З’ясовано, що серед дослідників існують
різні думки щодо критеріїв самозбережувальної поведінки, що значно ускладнює
наукові пошуки у цьому напрямі. Для усунення цієї проблеми залучено експертів та
за допомогою експертних оцінок визначено
найбільш вагомі ознаки самозбережувальної
поведінки. У статті наведено узагальнені
дані опитування експертів щодо визначення
ознак поведінки людини, які характеризують її як суб’єкта самозбереження. З’ясовано, що, на думку експертів, найважливішими характеристиками (які посідають
перші десять рангів) для опису самозбережувальної поведінки особистості є: стійка
мотивація до збереження і поліпшення
якості життя, дотримання правил особистої гігієни, самореалізація, саморозуміння
та прийняття себе, схильність брати на
себе відповідальність за свої вчинки (інтернальний локус контролю), життєстійкість,
життєтворчість, уміння отримувати насолоду від стану здоров’я, уміння виправдано
ризикувати, інтерес до суспільного життя.
Зазначено актуальність дослідження
самозбережувальної поведінки в рамках екстремальних ситуацій. У результаті теоретичного аналізу поняття «самозбережувальна поведінка» окреслено перспективи
подальших досліджень, а саме – визначення
соціально-психологічних умов формування
самозбережувальної поведінки
2022-01-01T00:00:00ZСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОГНІТИВНИЙ СТИЛЬ ОСОБИСТОСТІ»Пилявець, Н. І.Потапчук, Є. М.https://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/15522024-03-23T03:00:36Z2021-01-01T00:00:00ZСУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОГНІТИВНИЙ СТИЛЬ ОСОБИСТОСТІ»
Пилявець, Н. І.; Потапчук, Є. М.
У статті представлено психологічний аналіз проблеми дослідження когнітивних стилів особистості. Визначено походження
поняття «стиль», проаналізовано теоретичні підходи до визначення поняття «когнітивний стиль». Зокрема, зазначається,
що в сучасній науці когнітивні особливості розглядаються як важливі складники індивідуальності людини, у яких природні та соціальні властивості, організм та особистість тісно взаємодіють і виступають як єдине ціле. Когнітивні стилі, здійснюючи регулятивне забезпечення психічної активності індивідуальності, проявляються в усіх сферах життя людини, що й зумовлює інтерес, що зростає, до цієї проблеми. Незважаючи на велику кількість теоретичних розробок, простежується відсутність сталої визначеної системи поглядів на розуміння когнітивного стилю особистості, суперечливість окремих положень в наявних підходах до цієї проблеми, є потреба в узагальненні та систематизації численних фактів, накопичених у різних галузях психологічної науки. Сучасні дослідження когнітивних стилів характеризуються здебільшого особистісно-орієнтованим підходом, оскільки в сучасному
суспільстві істотно зростає роль людини як організатора власного життя, зростає ціна людських помилок і затребуваність її творчих можливостей. Усе це істотно підвищує вимоги до особистості як у професійному, так і в особистісному плані. Як основу для подальших наукових пошуків обрано підхід М. Холодної, яка визначає когнітивні стилі як індивідуально своєрідні способи обробки інформації про своє оточення у вигляді різниці в сприйнятті, аналізі, структуруванні,
категоризації та оцінюванні того, що відбувається. Це і є тим унікальним природним інтелектуальним ресурсом, що притаманний кожній людині. У результаті теоретичного аналізу поняття «когнітивний стиль» авторами визначено перспективи подальших досліджень, а саме визначення ступеня впливу когнітивного стилю особистості на формування самозбережувальної поведінки
2021-01-01T00:00:00ZОСОБЛИВОСТІ ПІДХОДІВ ДО КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИБілик, Любов ВолодимирівнаПризванська, Роксоляна АнтонівнаЧопик, Леся Іванівнаhttps://docs.academia.vn.ua/handle/123456789/15512024-03-23T03:00:35Z2023-01-01T00:00:00ZОСОБЛИВОСТІ ПІДХОДІВ ДО КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Білик, Любов Володимирівна; Призванська, Роксоляна Антонівна; Чопик, Леся Іванівна
Особи з особливими потребами є категоріями населення, що потребують комплексного догляду та супроводу. Їхня життєдіяльність повинна постійною допомогою зі сторони держави та спеціальних органів, які здійснюють відновлювальні дії. Відповідно, гостро постає питання про підходи до комплексної реабілітації осіб з особливими потребами. Метою статті є аналіз особливостей підходів до комплексної реабілітації осіб з особливими потребами. У процесі дослідження було розглянуто наступні питання. Описано специфіку розподілу реабілітації осіб з особливими потребами. Охарактеризовано фізичну, соціальну, медичну реабілітацію як компонентів комплексної реабілітації. Розглянуто сутність поняття «реабілітація». Проаналізовано специфіку фізичної реабілітації та розглянуто такі її підходи як реалізація фізичної реабілітації шляхом налагодження рухливості осіб з особливими потребами, що можна досягти за допомогою рухових ігор; комплексної рухової реабілітації, що включає такі аспекти як адаптивну рухову рекреацію, механотерапію, лікувальну фізичну культуру, арт-терапію та музикотерапію; впровадження групових фізичних занять.
Розкрито сутність соціальної реабілітації. Встановлено, що соціальна реабілітація передбачає формування побутових навичок шляхом музикотерапії,арт-терапії, працетерапії; соціально-трудову реабілітацію; принцип психологічноїкомфортності; роботу з оточенням людини. Узагальнено сутність медичної реабілітації. Визначено, що медична реабілітація спрямована на використання таких методів як застосування реабілітаційно-тренувальних комплексів; технікмедичної реабілітації; методу адресної закупівлі.Відповідно до висновку встановлено, що реабілітація важлива в аспекті відновлення осіб з особливими потребами. При цьому досягнення результату можливе лише шляхом комплексного впровадження реабілітації у процес відновлення осіб з особливими потребами.
2023-01-01T00:00:00Z